Медичний канабіс у Європі ― шлях крізь століття до сучасності

Коноплю давніх часів використовували не лише як сировину для тканин, мотузок чи олії, але і як лікувальний засіб. Археологічні знахідки вказують на те, що вже 5000 років тому її застосовували для лікування різних хвороб. Із часом знання про її цілющі властивості поширилися в Європі. Активні речовини ― канабіноїди, взаємодіють з ендоканабіноїдною системою людини — мережею рецепторів, яка допомагає організму підтримувати баланс. Завдяки цьому канабіс зменшує біль, допомагає при тривожних станах, епілепсії, безсонні тощо.

Як греки і римляни використовували коноплю

Лікарі Греції та Риму добре знали про її лікувальні властивості. Один із перших, хто про них писав, був Гіппократ (460-370 до н.е.). Його учні включали коноплю до списку засобів від головного болю, запалень, болів у суглобах.

Римський лікар Гален (129-200 н.е.) писав про конопляне насіння, що воно допомагає покращити травлення. Лікарські засоби готували у вигляді настоїв, порошків і мазей. Застосовували для загоювання ран, при ревматизмі, головному і зубному болях.

Середні віки: монастирі та народні рецепти

У середньовіччі (V-XV століття) багато медичних знань античності були втрачені. Проте канабіс залишився у вжитку, особливо серед ченців, які переписували стародавні тексти. На монастирських угіддях вирощували коноплю не тільки для виготовлення тканин чи мотузок, але й для приготування цілющих настоїв і мазей.

У працях німецької монахині Гільдегарди Бінгенської (1098-1179) згадується використання конопель для зменшення болів у шлунку і в голові. Також широко використовувалися і народній медицині. В таких країнах як Польща, Угорщина, Болгарія, Україна існували рецепти мазей для шкіри. В них конопля змішувалася із тваринним жиром. Також застосовували відвари з насіння або листя для полегшення при лихоманці, болях у м’язах, безсонні.

Відкриття нового часу: повернення інтересу до коноплі

Починаючи з XVI століття, Європа почала повертатися до знань античності. З’являються фармакопеї — книги, в яких описані властивості лікарських рослин. У 1538 році англійський ботанік Вільям Тернер у праці A New Herball згадував коноплю як ліки, що допомагають при запаленнях.

У Франції лікар Жан Рюель, в Італії ― Маттіолі описували експерименти з використанням коноплі. В Німеччині Леонард Фукс, автор першого великого атласу лікарських рослин, теж включив цю рослину до своїх досліджень. Вчені намагалися повернути старі рецепти до медичної практики, але ще не мали методів точного дозування, тому застосування було обмеженим.

XIX століття ― канабіс став офіційним ліками

У XIX столітті відбувся прорив. Ірландський лікар Вільям Брук О’Шонессі в 1839 році описав успішне використання витяжки з коноплі при епілепсії, спазмах, ревматизмі. Його праця була перекладена кількома європейськими мовами. Лікарські препарати на основі канабісу почали широко продаватися в аптеках Лондона, Парижа, Берліна та інших міст. Фармацевтичні компанії, зокрема німецька Merck і британська Smith & Nephew, почали виробляти настоянки й таблетки. Цей період став «золотим століттям» для медичного використання коноплі.

Заборони і забуття у XX столітті                                                                             

На початку ХХ століття ставлення до канабісу почало змінюватися. У США його почали ототожнювати з маргінальними групами. У 1925 році під час Женевської конвенції країни Європи погодилися обмежити обіг канабісу. У 1937 році США ухвалили закон, який забороняв будь-яке його використання, навіть у медичних цілях.

У 1961 році ООН прийняла Єдину конвенцію про наркотичні засоби. Канабіс потрапив до списку речовин з високим ризиком і без медичної користі. Цей документ на довгі роки закрив доступ до досліджень. У країнах Європи ліцензії на медичне застосування відкликали. Науковці не мали права проводити дослідження.

Повернення медичного канабісу

Наприкінці XX століття ситуація почала змінюватися. Зокрема, у 1996 році Каліфорнія стала першим штатом США, де був легалізований медичний канабіс. Науковці й медична спільнота в Європі переглядали застарілі погляди. У 2001 році Німеччина дозволила проводити дослідження канабісу. Почали з’являтися перші клінічні дані про ефективність КБД при епілепсії у дітей, хронічних болях, при розсіяному склерозі.

У 2013 році Італія дозволила використовувати канабіс у медичних цілях під наглядом лікаря. У 2017 році Німеччина ухвалила закон, що дозволяє лікарям виписувати рецепти на медичний канабіс. У 2019 році Франція почала національну програму тестування канабісу для онкохворих. У Чехії та Нідерландах також діяли подібні державні програми. У 2021 році Україна зробила перші кроки до законодавчої легалізації його використання в медицині, а в 2024 році відповідний закон набув чинності.

Сьогодні понад 20 країн Європи мають законодавчу базу для використання медичного канабісу. До списку хвороб, при яких його призначають, входять: розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, хронічний біль, хіміотерапевтична нудота, епілепсія, посттравматичний синдром, тривожні розлади, деякі психічні стани, хвороба Альцгеймера.  

Історія показує, як важливо не втрачати знання через страх чи політику. Завдяки досвіду минулого і сучасним науковим відкриттям медичний канабіс стає важливою частиною лікування вже не як забутий засіб, а як повноцінна частина доказової медицини.

В інтернет-магазині Smile Seeds широкий та різноманітний асортимент якісного насіння канабісу від відомих сідбанків. Вибрати підхожий сорт можна тоді, коли зручно. Замовлення оформлюється за лічені хвилини. Насіння надійно запаковується. Доставка по Україні здійснюється в короткі строки.